Автор revgurnal
Червень 27, 2015
Коментуйте

Голова Сколівської райдержадміністрації Ігор Свистун: Ми ще не готові до тих повноважень

У рамках проекту «Перспективи територіальних громад» голова ради громадського об’єднання «Національна революція» Богдан Каспер провів розмову з головою Сколівської райдержадміністрації Ігорем Свистуном

 DSC_2758

Сьогодні найактуальнішим питанням є питання об’єднання. Що громади отримають від об’єднання, яка перспектива цих громад. Як ви бачите це об’єднання, чи воно болісно проходить у вашому районі, чи громади погоджуються на це?

Сколівський район особливим тим, що за площею він третій в області, за щільністю населення він останній в області. Якщо в Пустомитівському районі 122 особи на 1 квадратний кілометр, то в нас – 32. Відповідно наш район не є компактним, якщо брати відстань від Сколе до населених пунктів, то вона становить 50 км і більше.

Коли керуватися тими методиками, які є доповнення до Закону про добровільне об’єднання громад, то нам важко це поєднати. Коли ми створювали перспективний план, то була пропозиція адміністрації, щоб був необхідний кілометраж при наданні тих чи інших послуг. Але складність полягає в тому, що в нас є 34 сільські ради, ми пропонували вісім громад. На сьогодні фінансовий ресурс у багатьох громадах є таким, що він їм дозволяє бути самостійними, платити заробітну плату і ще щось робити тощо. Таких громад 19. Тому дуже складно такі громади переконати. що треба об’єднатися. Тому кожен працює на роботі, тому принцип такий сільрада, і від нього люди важко відмовляються. На мою думку, така, яка зараз є система управління у нашому районі і у Львівській області, це так неприпустимо. У нас є місцеві ради, де до 500 жителів. Є абсолютна недоцільність утримання таких сільських рад.

Ми домовилося, що на першому етапі це буде просто об’єднання рад, що ради між собою об’єднаються у межах тих повноважень. Із 34 на 23 громади. Зробили певні розрахунки. Вийшло так, що ті громади отримають такі повноваження, як район. Тому ніхто не витримає такий управлінський ресурс, якщо буде таких вісім громад у Сколівському районі. Якщо зараз управління фінансується з бюджету органу місцевого самоврядування, частина, які мають повноваження адміністрацій, фінансуються з державного бюджету, а частина є галузевих. Тобто, як буде це фінансуватися? Те, що воно має бути наближено до людей – це однозначно. Але це для нашого району є дуже складно. Я, наприклад, був у кожному з тих потенційних центрів. Люди бояться, тому що є ще багато невизначеності в цих речах. Наприклад, учора в нас була зустріч з депутатом Матвієнком. Те, що він сказав учора на нараді в облдержадміністрації, я підписуюсь на 99 відсотків. Він сказав, що наміри є благі, але так, як воно зараз є, воно не дуже нам підходить. Тому що або треба забрати слово «добровільно», тому що добровільно ніхто це не робить. Тому що кажуть нам модель польська, то нам треба йти польським шляхом: зробити аналіз кожного району, побачити його інфраструктуру, географію, і одним рішенням сказати, що ­ в Сколівському районі має бути одна чи дві громади

Тобто перші мали би пропрацювати науковці?

Ні, не так. Ось я дав пропозиції ­ вісім громад. Можливо, треба було не так радикально давати повноваження. Я прихильник того, щоби зробити укрупнення сільрад і без надання тих усіх повноважень на деякий час (наприклад, соцзахист, казначейство, пенсійне забезпечення), я б рухав, тому що казначейство – це прямий зв’язок із Національним банком України. Потрібен відповідний спецзв’язок. Для пенсійного забезпечення чи соцзахисту має бути мережа. Тобто ми ще не готові до тих повноважень. Якщо сказати відверто, то навіть кадрового потенціалу для того, щоб тим покерувати, немає.

Але ще немає і відповідної законодавчої бази…

Тому що ще немає стовідсоткової визначеності. От учора говорили, що у Польщі робили так, що 30 відсотків давав Європейський союз, а 70 відсотків – це були їхні кошти, які були виділені в державному бюджеті. Хоча, якщо говорити про Польщу, то за той час вони набудували, а зараз у них закриваються народні доми, школи. Навіть у Німеччині є території, які об’єднуються. А нам зараз кажуть, щоб ми в зародку, врахувавши всі помилки ситльніших, щоб це акумулювати, нікого не калькувати, закумулювати з усього найкраще і свій продукт виробити.

Хоча я маю такий приклад «добровільного». Ми маємо мережу шкіл. Ми такі речі дали на оптимізацію, але вони не пройшли на сесії районної ради. Там, де три учні, ми пропонували закрити ­ не пройшло, де 16 учнів у дев’ятирічці, ми пропонували зробити першого ступеня школу, а де 54 учні вона у нас 10-річка, ми пропонували зробити І – ІІ ступеня, не пройшло. Громадськість, при всій повазі, деколи доходить до абсурду.

А в районі є приріст населення?

У нас є позитивна динаміка. За народжуваністю Сколівський район перший чи другий в області, а тут у нас є позитивна динаміка.

Скажіть, що є основною частиною наповнення бюджету.

Районний бюджет складається з податку на доходи фізичних осіб (60 відсотків). Наш район специфічний у тому, що більшістю (понад 70 відсотків) наповнювачем бюджету є бюджетні установи. У нас немає виробництва, є декілька сільськогосподарських підприємств, у яких висока заробітна плата, але вони останнім часом зменшили кількість працюючих. Відповідно в них зарплата на одного працюючого висока, хоча реально людей менше: скорочення відбулося у два три-рази.

У сільських радах зараз веселіше пішло. Декілька, може, 5 – 6 є, де біда, депресивні, маленькі. В основному сільські ради тримаються на єдиному податку, а єдиний податок зараз серйозний йде (100 відсотків), і тому вони себе зараз так гарно тримають. А також плата за землю.

Чи є у вашій районній державній адміністрації розроблені програми з підтримки малого та середнього бізнесу?

Якщо взяти наш район, то в нас є базовими туризм, рекреація, лісове господарство і величезний потенціал становлять запаси мінеральних вод. У цьому напрямку ми зараз працюємо, маючи інвестора. Також на території району є шикарні відпочинкові комплекси. Зараз на території району впроваджується такий дуже серйозний комплекс підприємства „Плай”. Вони роблять мінімолокозавод, мінімолочний цех. Це варто побачите. Ви будете вражені. Думаю, що до кінця року воно буде запущено. Уже збудовані адмінбудівлі, завезено обладнання. Ось-ось доводиться до логічного завершення. Це наші інвестиції.

Основний наш потенціал – це деревообробка. Але. на жаль, при теперішній системі від відпуску лісопродукції, де всі налаштовані на відпуск закордон, тому ми маємо певні труднощі, що наші люди маючи потужності, наприклад, є підприємства, обладнання яких коштує мільйон євро. Вони, живучи в районі, не можуть купити за цією ціною ліс, навіть за більшою, якщо взяти в середньому, за якою відправляють за кордон. Маючи все, але не можуть.

Чого ми добилися? 30 червня для наших підприємців будуть проведені торги Це те, чого ми добилися у лісівників.

А як ви вважаєте, ліс від того не страждає?

Тут можуть дати відповідь правоохоронні органи. Але те, що є серйозні сигнали від людей і громадських організацій, це факт незаперечний. Якщо взяти, то людей не обдуриш, вони нічого не видумують, вони все бачать. Тут є факти, сигнали людей. У межах своїх повноважень ми їх направляємо в органи прокуратури.

Мені самому, хоч я тут рідко буваю, але коли був на святкуванні 100-річчя бою на Маківці, бачити фактично лисі гори.

Це все, що візуально з дороги, бо це все близько, поруч. Є тут проблеми. Є факт незаперечний, що ліс всихає, що це неприродний ареал смереки. Якщо взяти Франківський ареал, то там смерека всихає менше, тому що там гори вищі і там її ареал. У нас її насадили промислово. Але ще є й інший момент. У нас під маркою, що треба рубати всихаючі ліси, у нас рубають ростучі ліси. Бо, наприклад, підприємці кажуть: «Усе розуміємо, але чому на аукціон виставлять тільки ліс першого і другого сорту? А тертій і четвертий, на який є попит, його не виставляють?» Тобто марка говорять, що треба ліс рубати, бо він сохне, але той, що сохне, не ставлять на аукціон.

Ми втому напрямку дуже серйозна працюємо. у нас є дуже серйозна спілка деревообробників району.

Яка, на вашу думку основна проблема району?

Думаю, що це не тільки проблема району, це проблема держави загалом – це проблема доріг. Хоча і в тому напрямку ми десь щось робимо, навіть залучаємо лісогосподарські підприємства, підприємців. Але, це, звичайно, дріб’язок. Якщо вирішується проблема доріг, то автоматично закриває всі питання. І люди захочуть у селі жити. Тобто, це основне питання.

Наскільки я чув учора на нараді, що кошти Мінрегіонбуду направляти не на будівництво об’єктів, а направляти на будівництво доріг. Тому що яке б не було об’єднання громад. дорога завжди потрібна.

Не дивно, як у нас у державі роблять дороги, також іноземні фірми, відповідно нижчої якості, більш коштовні, ніж це роблять за кордоном.

Я вам скажу ще більше. Наприклад, у 2008 році ми робили 9 км дороги у Тухлі. Ту дорогу зробила іноземна компанія, але гроші вона отримала через два роки. Найлегше робити тоді, коли є ресурс. А в нас він не завжди є.

Відповідно ресурс якраз є, і робочі місця, і економіка працює.

Ми маємо і українські компанії, які присутні у Львівській області. Вони робили дороги на Червоноград, на Радехів. Тільки ту проблема у тому, що немає фінансового ресурсу, щоб наші компанії могли працювати в борг. Іноземні компанії своїми потугами, своїми статутними фондами можуть собі дозволити робити в кредит. Наші компанії не дуже можуть собі таке дозволити.

За минулий рік, коли звітували в обласній раді, автодор простоював, тому що кошти йому не виділяли. Але на зарплату їм виділили не мало-не багато у рік сім мільйонів гривень.

Я цією проблематикою дуже цікавлюся. У минулому році Служба автомобільних доріг навіть кошти не використала і передала на Київ. Я по району вам наведу статистику. За минулий рік наш райавтодор, коли були при владі хлопці з правоцентристської партії, то район отримав 24 тонни асфальту за рік. З початку квітня цього року і дотепер ми використали 189 тонн асфальту. Це ефективність роботи насамперед не моя, а обласного керівництва, яке так організувало так роботу, що дорожники запрацювали. Від нас вимагається, щоб ми пильнували і координували ці роботи. Мені, голові адміністрації, приємно, коли зранку я отримую електронною поштою інформацію, що цього дня на території Львівщині, на такій то території, будуть проводитися такі то ремонтні роботи. Це кожного дня, коли ставиться асфальт, є така виписка. Це є дуже серйозне досягнення, що я знаю в районі і не тільки, де що робиться на дорозі. Якщо учора зробили замовлення і оперативно управління житлово-комунального господарства надає інформацію головам райадміністрацій. Це дуже серйозно.

Дякую за розмову.

Прокоментуйте...
Бажаєте аватар? Завантажте на gravatar!