Автор revgurnal
Травень 31, 2016
Коментуйте

«Пам’ятник Тудору – релікт тоталітаризму»

13322103_1002695009778302_8167158197426072127_n

26 травня в бібліотеці відбувся круглий стіл «Пам’ятник Тудору – релікт тоталітаризму» за участю істориків, представників молодіжних та ветеранських організацій Львова. 
Журналіст Тарас Каляндрук ознайомив присутніх з етапами ліквідації проявів тоталітаризму у Львові, підкреслив, що на круглий стіл були запрошені депутати різних рівнів, представники ЗМІ, однак далеко не всі прийняли запрошення. Продовжуючи цю тезу, Петро Франко наголосив, що з огляду на тему круглого столу зала бібліотеки мала б бути заповнена ущерть, і він вражений, як мало ця болюча тема цікавить суспільство.
13325589_1002695259778277_2035420007122850850_nІван Сварник коротко розповів про життєвий шлях Степана Олексюка (Тудора), навів його характеристики з енциклопедичних видань та передмов до творів Тудора, чисельно представлених у фондах бібліотеки. Він підкреслив, що Тудора в недавні часи однозначно характеризували, як «співця возз’єднання», письменника-комуніста, борця проти Ватикану, греко-католицької церкви, буржуазного націоналізму. Зачитавши фрагменти віршів Тудора, історик заявив, що їхня літературна цінність є надзвичайно слабкою, до скарбниці української поезії вони не увійдуть. Характеризуюючи основний твір Тудора «День отця Сойки», Іван Сварник зауважив, що за жанром це не роман і не повість, а пасквіль, злісне очорнення усіх без винятку священиків, зображених убогими духовно, обмеженими, жадібними, злими. Ворогами народу виступають також католики, які тільки й мріють, щоб поневолити українських селян. На завершення історик підкреслив, що Тудор і Гаврилюк загинули в той момент, коли несли до відповідних органів списки львівської інтелігенції, яка підлягала знищенню. Тому багато хто у Львові зітхнув з полегшенням після їхньої смерті.
Доповнюючи останню тезу, голова Спілки репресованих України Петро Франко навів спогади Мілени Рудницької, що підтвердили цю розповідь, і наголосили, що так звані пролетарські письменники співпрацювали з катами українського народу, тому пам’ять про них слід викорінювати без сліду. Також він підкреслив, що своє слово мала б сказати й наша церква, адже Тудор був ворогом Риму та Греко-католицької церкви, готував грунт для її ліквідації.
13310482_1002695496444920_5489376215095571001_n

Тарас Каляндрук наголосив на тому, що такі письменники, як Тудор і Гаврилюк були колаборантами зі сталінським режимом, і як чужих агентів ми повинні оцінювати їх у наш складний час. Боротьба з тоталітаризмом ведеться по всій країні, з нашої карти зникають імена прислужників Кремля. Отож Львів, як серце Галичини, має вести вперед і показувати приклад не лише в перейменуванні вулиць, але і в пильному ставленні до колаборантів.
Друга частина круглого столу, на якій виступили представники громадських організацій, була присвячена спробі знесення пам’ятника Тудору 9 травня та неадекватним, на думку присутніх, діям перефарбованого «Беркута», що тепер ховається за нейтральним написом «міліція». Сергій Галчик та Євген Плачій розповіли про брутальні дії силовиків, однак підкреслили, що мітингувальників боронила поліція.
Підсумовуючи круглий стіл, Тарас Каляндрук сказав, що знесення пам’ятника Тудору є справою честі львівської громади!

Джерело: Сотня самооборони “Білі Горвати”

Прокоментуйте...
Бажаєте аватар? Завантажте на gravatar!